Нерозумно
думати, що дитина до якогось віку робитиме все, що їй велять дорослі і буде
слухняною, а потім, раптом стане самостійною і навчиться сама ставити цілі,
будувати плани і приймати важливі рішення. Щоб дитина виросла самостійною, її
потрібно вчити не тільки побутової самостійності (уміння зав'язати шнурки,
самостійно одягатися, прибрати за собою іграшки та застилати свою постіль), і
не тільки вміти самостійно спілкуватися, а й, що дуже важливо, самостійно
приймати рішення, відповідати за наслідки своїх дій та відповідати за свої
вчинки.
Як привчити дитину до самостійності?
Що ж
мають зробити батьки, щоб дитина вчилася сама осмисллено приймати рішення та
відповідати за наслідки своїх дій? Напевно, перш за все, батьки повинні
показати своїй дитині ті можливості, які в неї є в тій чи іншій ситуації, і
дозволити дитині самій зробити вибір, щоб сама вирішила, як їй вчинити. Не
забувайте у цьому випадку обговорювати з нею наслідки, які можуть виникнути
внаслідок її дій. Приклад: дитина хоче розібрати машину. Дозвольте їй це
зробити, але обов'язково попередьте, що машинка може зламатися, і в цьому
випадку дитина залишиться без іграшки, нехай вона вирішить сама. Створіть для
дитини певну сферу життя, де б вона могла сама приймати рішення і нести відповідальність
за наслідки своїх дій. Припустимо, дитина не може сама вирішити, коли їй почати
прибирання квартири або робити уроки, тоді ви повинні з нею обумовити крайній
термін, не пізніше якого вона повинна зробити це. Як приклад, в якому одязі
ходити вдома, як розподілити солодощі на кілька днів, куди вирушити на
прогулянку і таке інше. Безумовно, вибір дитини не завжди виявиться найкращим,
звичайно ж, вона буде робити помилки. В цьому випадку вам необхідно обговорити
з дитиною, чому її дії привели саме до таких результатів, і яким чином дитині
варто вчинити в майбутньому. А якщо батьки все і завжди вирішуватимуть за
дитину, то вони позбавлять її права на помилку, і дитина не навчиться приймати
рішення, а буде або діяти інтуїтивно та імпульсивно, або підкорятися іншим.
Дуже
важливо планувати щось разом із дитиною. Наприклад, ви хочете, щоб дитина
вивчила вірш, не вимагайте від неї негайного виконання, не просіть, щоб вона
тут же відклала всі свої справи і почала вчити його зараз. Краще запропонуйте їй
вирішити самій, коли вона навчатиме вірш. У цьому випадку дитина буде прагнути
виконати прийняте рішення, тому що його відчуватиме як своє власне, а не мамине
або татове. Дитина вчиться самостійно приймати рішення у повсякденному житті, а
й у процесі гри. Особливо якщо це сюжетно-рольові ігри та ігри з правилами
(карти, шахи, шашки, нарди, ігри з фішками), так само рухливі ігри. Адже гра це
величезний простір вільних дій, у грі можна спробувати найрізноманітніші
варіанти поведінки.
Звідси
випливає, що чим більше грає в подібні ігри, тим розуму буде легше навчитися
діяти самостійно та в реальному житті. Дуже важливу роль у навчанні дитини
стати самостійним відіграє режим дня. Адже всі основні справи включає певний
режим дня. Режим дня дозволяє до кінця дошкільного віку розпочати навчання
самостійно планувати свій час. У разі відсутності режиму дня, мамам доводиться
постійно витрачати сили та час на організацію дитини, доводиться стояти над нею
та вимагати, щоб вона виконала ту чи іншу дію
Коментарі