Як
показує історія, багато євреїв ставали нобелівськими лауреатами. І приблизно
середній показник IQ у євреїв трохи більший, ніж у середньому у європейця.
Багато євреїв ставали великими бізнесменами та меценатами. Також дуже багато
людей, творчість яких оцінена у всьому світі. І можна назвати це як любов Бога
до цього народу. Або ще якось. Але найімовірніше питання полягає саме у
вихованні дітей.
Саме єврейське виховання дуже мудре і
засноване на Торі. У багатьох країнах є навіть спеціальні культурні центри для
молоді та дітей. Я вам рекомендую ознайомитися з їх програмою та прочитати
відгуки батьків. Саме правильне виховання дітей робить цей народ більш щасливим
та згуртованим. Отже, далі розглянемо деякі правила виховання дітей.
Основне правило свідчить, що на дітей не можна
кричати. Єврейська мама швидше за все скаже, який у неї чудовий син чи дочка. А
лише потім дасть зрозуміти своїй дитині, що такій великій і розумній не
належить робити такі пустощі. Друге це якнайчастіше хвалять своїх дітей. При
будь-якому малюнку або написаному правильному слові мама завжди хвалить дитину
перед своїми друзями та родичами. Таким чином, виховуючи у дитини почуття
власної гідності. Далі батьки ніколи не сперечаються у присутності дітей.
Оскільки дитина має бачити щасливу родину. Саме коли в сім'ї злагода та любов,
то дитина виростає щасливою та впевненою в собі молодою людиною. І потім коли
він заведе свою сім'ю він так само буде щасливий. Бо він має приклад його
батьків. Так само єврейських дітей завантажують із самого дитинства науками. І
вони практично не мають вільного часу. Дітей водять на різні гуртки та секції.
Це,
як правило, музика, англійська, математика або спортивні гуртки. Таким чином,
діти з самого дитинства привчаються правильно розпоряджатися часом. І коли
виростають, то стають успішнішими у житті. Це далеко не всі правила виховання у
єврейських сім'ях. Але в принципі ви можете побачити, наскільки все правильно
продумано і мудро. І не буде зайвим і самим запозичити досвід виховання дітей.
Тому що є позитивні приклади у світовій історії та культурі.
Коментарі